В інтересах України — максимізувати ті переваги, які надає європейський ринок, вважає Олександр Кравченко (Фото:REUTERS/Yves Herman//File Photo) Оскільки євроінтеграція буде важливою складовою повоєнного відновлення України, для української економіки важливо максимізувати ті переваги, які надає європейський ринок, однак стримано підходити до питання повної синхронізації з ЄС. Таку думку висловив Олександр Кравченко керівний партнер консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні, який 8 червня взяв участь у спеціальному заході NV Діалоги про відновлення України.
Кравченко прокоментував запитання модератора дискусії, регіонального директора NEQSOL Holding Україна Володимира Лавренчука, про те, чи може повоєнна інтеграція в Європу загальмувати розвиток українського підприємництва і чи готове воно до європейських регламентів.
«У нас має бути прагматичний підхід для інтеграції з європейським співтовариством», — підкреслив Кравченко.
На його думку, реалізувати такий підхід допоможе кілька факторів.
Максимальне використання тих поточних тенденцій, які відбуваються в ЄС і впливають на його економічні процеси. Серед таких процесів Кравченко навів три приклади:
- великий поштовх ЄС в бік декарбонізації,
- прагнення Євросоюзу до стратегічної автономії, зокрема зменшення залежності від постачань з Китаю,
- технологічний розвиток і діджиталізація.
Олександр Кравченко пояснив, що в рамках декарбонізації ЄС та окремі його країни виділяють суми, співставні з потребами на відновлення України, зокрема відновлення її підприємств. Так, Німеччина нещодавно оголосила про підтримки компаній задля декарбонізації на 50 млрд євро.
«Україна непогано позиціонована і з точки зору розташування, і з точки зору природних ресурсів, щоб відіграти важливу роль в процесах декарбонізації Європи — у нас є низьковуглецева електроенергетика, важливі корисні копалини, які можуть бути цікавими для ЄС з погляду зменшення залежності від Китаю, і є логістична перевага. Це є ті приклади, де ми прагматично можемо інтегруватися в ЄС та отримати доступ до тих фінансових ресурсів, які Європа виділяє на модернізацію своєї економіки», — підкреслив керівний партнер McKinsey & Company в Україні.
Він також вважає доцільним максимально локалізувати виробництво в Україні, «щоб ми постачали не тільки сировину, але й більш оброблену продукцію». «Чи означає це, що Україна має повністю переходити на європейські стандарти? Мені здається, не означає», — додав Кравченко. Він зауважив, що є приклади європейських країн, які «в тих же питаннях екологічних безпеки продовжували національні стандарти і триваліший час переходили на європейські».
За словами Олександра Кравченка, такий підхід може стати частиною української стратегії інтеграції в ЄС. «Якщо ми говоримо про „зелену“ продукцію, одна справа поставляти „зелений“ цемент або „зелену“ сталь в ЄС і отримувати премію за цей продукт, на рівні 10−20% виробництва. Інша справа — зобов’язати українські підприємства виконувати ці стандарти, коли український споживач буде платити цю суму», — зауважив фахівець.
«Важливо і треба шукати правильний баланс. Тому чи є ризики — безумовно є Але нам треба дуже прагматично до цього підходити, максимізувати ті переваги, які надає європейський ринок, і більш стримано підходити до повної синхронізації з Європою», — наголосив Кравченко.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
8 червня у Києві з 10.30 до 17.30 проходить новий захід «Великий день з NV. Діалоги про відновлення України». Для обговорення повоєнного відновлення України NV запросив на незалежний майданчик провідних дипломатів, експертів, бізнесменів та політиків.
Серед спікерів: посол США в Україні Бріджит Брінк, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, CEO Dragon Capital Томаш Фіала, регіональний директор NEQSOL Holding Україна Володимир Лавренчук, міністр оборони Олексій Резніков, виконавча директорка СУП Катерина Глазкова, керівний партнер McKinsey & Company в Україні Олександр Кравченко, мер Києва Віталій Кличко, голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов та інші.