Після підриву Каховської ГЕС виникає перспектива обміління водосховища. Тобто, цей мул перетвориться на пил і буде розноситися вітром по околицях.
Ігор Шкрадюк, координатор програми екологізації промисловості в Центрі охорони дикої природи, також висловив свою стурбованість щодо цього питання. Він зазначив, що у водосховище десятиліттями потрапляли неочищені стоки об’єктів промисловості з Білорусі та України, які містять у собі важкі метали.
При цьому точно невідомо, які саме важкі метали і стійкі хімічні забруднювачі присутні в цьому мулі.
За словами Шкрадюка, у найгіршому випадку забруднений пил, що містить важкі метали та стійкі органічні забруднювачі, осяде на навколишніх полях. Ці речовини потраплять у рослини та фрукти, а отже, в їжу людини, оскільки деякі рослини можуть накопичувати важкі метали.
Частина забрудненого мулу також стекла з водою з водосховища і тепер протікатиме річкою або потрапить на затоплені території. Володимир Сливяк, голова організації Екозахист, зазначив, що частина цього мулу може потрапити навіть у Чорне море.
Симонов і Шкрадюк пропонують вирішити проблему через контрольоване засівання ґрунту. Вони попереджають, що якщо нічого не буде зроблено, мул буде розсіюватися повітрям і завдасть серйозних наслідків. Шкрадюк також вважає за необхідне взяти проби мулу і вибрати рослини, які можуть витягти з нього небезпечні речовини. Однак через те, що лінія фронту проходить річкою Дніпро, екологічні проблеми, на думку експертів, очевидно, не є пріоритетом для російської влади.
Експерти також побоюються, що руйнування греблі може негативно позначитися на природоохоронних зонах. Симонов підкреслює, що в цій області розташовано безліч об’єктів, що охороняються, включно з національними парками, заказниками та природними пам’ятками. Через це експерти висловлюють серйозні побоювання щодо наслідків розливу водосховища.
Українська природоохоронна група у своїй доповіді стверджує, що щонайменше 48 об’єктів природно-заповідного фонду нижче за течією і 11 об’єктів на самому водосховищі зазнають збитків.