Зображення сонця (Фото:NASA/SDO) Цей рік вразив своєю рік новаторською главою у дослідженні нашої галактики і не тільки. Від незвичайних екзопланет до дослідження погодних умов Юпітера — все це кидає виклик нашому розумінню про космос. Від пекучих гарячих гігантів до крижаних загадок, ці відкриття обіцяють змінити наш погляд на Всесвіт. Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив новаторське відкриття, зазирнувши в глибини космосу, він виявив найдавнішу чорну діру, яку коли-небудь спостерігали вчені — первісного велетня з масою, еквівалентною 1,6 мільйона Сонць, від нас він знаходиться на відстані 13 мільярдів років.
Найстаріша чорна діра
Надмасивна чорна діра знаходиться в центрі новонародженої галактики GN-z11 лише через 440 мільйонів років після виникнення Всесвіту.
Це одна з незліченних чорних дір, які розрослися до жахливих масштабів під час космічного світанку — період приблизно через 100 мільйонів років після Великого вибуху.
NASA виявила 17 екзопланет, які можуть бути придатними до життя
Астрономи та астробіологи NASA в основному зацікавлені в пошуку планет за межами нашої Сонячної системи, відомих як екзопланети, можуть мати рідкі океани — це один з критеріїв які може свідчити про перспективу придатності до життя планети.
Наукові дослідження NASA розширюють межі можливостей для пошуку життя в космосі. Згідно з найновішими відкриттями, 17 планет за межами нашої Сонячної системи можуть бути потенційно придатні для життя океани.
Нові світи нагадують крижані супутники навколо Юпітера, які можуть бути хорошими місцями для пошуку ознак життя
Хоча експерти не впевнені щодо точного складу цих планет, попередні дослідження показують, що температура їх поверхні набагато нижча, ніж земна, вони приблизно такого ж розміру, як наша планета, але не такі щільні.
«Наші аналізи передбачають, що ці сімнадцять світів можуть мати вкриту льодом поверхню, але отримують достатньо внутрішнього нагріву від розпаду радіоактивних елементів і приливних сил від зірок-господарів, щоб підтримувати внутрішні океани», сказала Лінні Квік з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA.
Дослідження надихнула активність гейзерів на двох супутниках Юпітера, Європі та Енцеладі.
Юпітер має небачений раніше надшвидкий реактивний потік
Нові знімки Юпітера показують швидкий реактивний потік, що петляє над його екватором. Він розташований на рівні атмосфери, якого раніше не було зображено.
З 1979 року стало відомо, що Юпітер мав реактивні течії, коли космічний корабель NASA вперше пролетів повз планету, вважається, що ці і струменеві течії — стабільні вітри. Їх можна побачити біля головних хмарних палуб планети, у частині атмосфери, відомої як тропосфера.
Але зовсім нещодавно вчені помітили аномалію, приблизно на 20−40 кілометрах вище — це в стратосфері газового гіганта. Згідно з зображеннями космічного телескопа Джеймса Вебба, швидка течія летить зі швидкістю близько 500 кілометрів на годину — це приблизно вдвічі швидше, ніж реактивні потоки внизу.
«Ми не очікували виявити ці дивні рухи в екваторіальній атмосфері», — каже Рікардо Уесо, який працює в Університеті Країни Басків у Більбао, Іспанія.
За його словами, жодна з теорій про атмосферу планети не передбачає зміни вітрів на такій висоті. Поки що незрозуміло, що викликає цей швидкий струмінь, алп це змініює розуміння про атмосферу юпітера
Корональна діра на Сонці
3 грудня NASA pафіксували на Сонці величезна темна пляма, відома як «корональна діра», величиною понад 60 Земель, вона може викидати надшвидкий сонячний вітер який дістає до Землі.
За даними NOAA, потоки випромінювання від корональних дір є набагато швидшими, ніж звичайний сонячний вітер, і можуть викликати на Землі геомагнітні бурі.
Експерти навіть передбачили, що ця остання діра може спровокувати помірну (G2) геомагнітну бурю, яка може спровокувати відключення радіозв’язку та сильні полярні сяйва.
Рекордне перебування в космосі
Астронавт NASA Френк Рубіо встановив новий рекорд, провівши цілий рік у космосі на борту МКС.
Під час свого тривалого перебування на МКС, Рубіо перевершив попередні рекорди, встановлені астронавтом NASA Марком Ванде Хей у 2021−2022 роках (355 днів у космосі) та Скоттом Келлі у 2015−16 роках (340 днів у космосі).
Найспекотніше літо в історії
Інститут космічних досліджень імені Годдарда (GISS) NASA в Нью-Йорку оголосив що літо 2023 року в Північній півкулі було найтеплішим з часів початку реєстрації температури у 1880 році. Це засвідчує великий стрибок температур в наслідок глобального потепління, яке є наслідком людської діяльності та підсилено ефектом Ель-Ніньо.
Дослідження проведене науковцями Годдарда виявило, що ефект Ель-Ніньо взаємодіє з глобальним потеплінням, спричиняючи підвищення температури морських вод, що в свою чергу призводить до надзвичайно високих температур на суходолі. Це є найсерйознішим свідченням про вплив кліматичних змін на планету.
Експерти попереджають, що такі рекордно високі температури можуть призвести до загострення проблем з погодою, змін в екосистемах та інших серйозних наслідків. Глобальне співтовариство взяло до уваги ці результати, спонукуючи до більших зусиль у боротьбі з кліматичними змінами і зменшення викидів парникових газів.
Надпотужний вибух у Галактиці
Згідно з дослідженнями, опублікованими у травні, вчені зафіксували найпотужніший, найтриваліший тривалий і найяскравіший вибух у галактиці, що коли-небудь реєструвався астрономами.
Подія, позначена каталогом як AT2021lwx, вражає своєю потужністю, перевершуючи навіть відомі наднові вибухи. Її світлове випромінювання до нас долетіло з галактики, віддаленої на 8 мільярдів років світлового шляху.
Виявлення цього вибуху стало можливим завдяки спільним зусиллям Цвікі Transient Facility у Каліфорнії та Системи останнього сповіщення про астероїд на Землю (ATLAS) на Гаваях. Ці інструменти призначені для виявлення перехідних подій в космосі, і AT2021lwx виявився дійсно унікальним явищем.
У найяскравіший момент AT2021lwx світив у два трильйони разів яскравіше, ніж наше Сонце
Вчені тепер прагнуть з’ясувати природу цього дивовижного вибуху та його вплив на галактичне оточення.
Знайти життя на супутнику Сатурна Енцеладі може бути легше, ніж ми думали
NASA знайшло нові докази того, що супутник Сатурна Енцелад містить матеріал, важливий для раннього розвитку життя.
Американське космічне агентство заявило, що нові докази походять із спостережень, зроблених його космічним кораблем Cassini, який протягом семи років спостерігав за сезонними змінами навколо Сатурна.
В ході дослідження супутників гіганта сонячної системи, дослідники виявили місця на поверхні Енцелада, де космічні кораблі можуть приземлитися і зібрати зразки, щоб виявити сліди ключових інгредієнтів для потенційного життя.
Біосигнатури, виявлені на поверхні Енцелада, ймовірно, мають своє джерело у підповерхневих океанах, які знаходяться під крижаною оболонкою супутника. Ці знахідки дають підстави вважати, що умови для життя можуть існувати в екстремальних середовищах, подібних до тих, які спостерігаються на Землі біля гідротермальних джерел.
Вчені почали досліджувати можливість запуску ядерної зброї, щоб зупинити падіння астероїда на землю
Вчені розглядають різні сценарії того, як вони можуть врятувати Землю, якщо фантастичний фільм-катастрофа стане реальністю.
Дослідники з Ліверморської національної лабораторії імені Лоуренса (LLNL) розробили інструмент моделювання, який міг би оцінити ймовірність перенаправити астероїд за допомогою ядерного заряду.
Ядерні пристрої мають вищий відсоток щільності енергії на одиницю, ніж кінетичний ударник, який використовує космічне агентство, що зробить його більш ефективним методом проти астероїдів.
Вчені зазначають, що використали б декілька методів, для мінімізації небезпеки, вчені або змінили б траєкторію астероїда, зберігши його цілим, або розбивши його на дрібні фрагменти, які промахнуться повз планету.
Вчені також відмічають, що хоча ймовірність великого зіткнення з астероїдом протягом нашого життя низька, потенційні наслідки можуть бути руйнівними.